Податок на прибуток (aбо Прибутковий податок)

Основні факти про податок на прибуток

Податок на прибуток у Словаччині сплачують як працівники, так і підприємці (самозайняті особи), однак спосіб його сплати відрізняється. У працівника податок автоматично утримується із зарплати, і всі обов'язки за нього виконує роботодавець, тому працівнику зазвичай не потрібно подавати податкову декларацію. Підприємець, навпаки, самостійно обчислює і сплачує податок на прибуток на основі поданої податкової декларації, при цьому він може відняти з доходу витрати (фактичні або пау-шальні). Обидві категорії мають право на неоподатковувану частину податкової бази та податковий бонус, якщо виконують умови. Головна відмінність — у відповідальності за розрахунок і сплату податку, а також у можливостях відрахування витрат при підприємництві.

Працівник:

• Податок на прибуток автоматично утримується із заробітної плати.
• Податок сплачує і врегульовує роботодавець – працівнику не потрібно подавати податкову декларацію, якщо він має лише один дохід від роботи (винятки можливі, наприклад, якщо працює у кількох роботодавців або має додаткові доходи).
• Працівник має право на неоподатковувану частину доходу та податковий бонус на дитину.

Підприємець – самозайнятаособа (SZČO):

• Самостійно обчислює податок на прибуток і сплачує його на основі річної податкової декларації (подається до 31 березня наступного року або з відстрочкою).
• Може зменшити дохід на витрати, пов'язані з підприємництвом – фактичні або пау-шальні витрати.
• Податкова ставка така ж, як і для працівника (19 % або 25 %).
• Зобов'язаний сплачувати авансові платежі, якщо податкова зобов'язання за попередній рік перевищує встановлений законом поріг.
• Також має право на неоподатковувану частину та податковий бонус (якщо виконує умови).

Поняття:

• Податок на прибуток – обов'язковий платіж державі, що сплачується з отриманого доходу фізичною особою (працівником, підприємцем).
• Фізична особа – юридичне визначення громадянина, який має свої права і обов'язки. У сфері податків – це особа, що має дохід (на відміну від юридичної особи – компанії чи організації).
• Оподатковуваний дохід – дохід, з якого сплачується податок. Це гроші чи інші цінності, які фізична або юридична особа отримує і зобов'язана оподаткувати (зарплата, підприємницький дохід, оренда, відсотки, дохід з-за кордону тощо). Не всі доходи оподатковуються – деякі звільнені (наприклад, лікарняні, допомога по безробіттю).
• Податкова база – сума, з якої обчислюється податок. Це дохід, зменшений на витрати, неоподатковувану частину та інші дозволені відрахування.
• Неоподатковувана частина податкової бази – частина доходу, з якої податок не сплачується. Зменшує податкову базу і, відповідно, податкове зобов'язання.
• Податковий бонус – спеціальна "знижка на податок", яку може застосувати особа з неповнолітніми дітьми (за дотримання умов).
• Авансові платежі з податку – періодичні платежі наперед для погашення майбутнього податку. Працівники сплачують їх щомісячно через роботодавця, підприємці – за результатами попередньої декларації.
• Податкова декларація – форма, яку підприємці (а іноді й працівники) подають раз на рік до податкового органу, де вказують усі доходи, витрати і обчислюють суму податку.
• Витрати на підприємництво – кошти, які підприємець витрачає на потреби бізнесу (наприклад, матеріали, телефон, оренда). Можуть бути відняті з доходу для зменшення податкової бази.
• Пау-шальні витрати – спрощений спосіб врахування витрат без необхідності їх документального підтвердження. Становлять 60 % від доходу, але не більше встановленого ліміту.
• Ставка податку – відсоток, за яким обчислюється податок із податкової бази (в Словаччині: 19 % або 25 % – при високих доходах).